Відмороження
Відмороження - це місцеве ураження тканин під впливом низької температури. Відмороженню піддаються пальці обох верхніх і нижніх кінцівок, вуха, ніс. При дії холоду на організм, останній реагує рефлекторним звуженням периферійних судин, що призводить до відтоку крові із периферії в напрямку внутрішніх органів. Діючи на тканини безпосередньо, холод викликає зниження їх температури і порушення в них обміну речовин.
За глибиною ураження розрізняють 4 ступені відмороження.
1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль.
2. Утворення пухирів, наповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра темно-синього кольору, біль пекучого характеру.
3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром.
4. Омертвіння шкіри, тканин і кісток, больовий синдром.
Невідкладна допомога
1. Для швидкого відновлення кровообігу – швидко зігріти уражені ділянки шкіри шляхом занурення у розчин перманганату калію, поступово підвищуючи температуру від 20о С до 37-39о С, можна розтерти шкіру спиртом при відмороженні 1 ступеня.
2. З метою запобігання попадання інфекції на уражену ділянку – просушити уражені ділянки, накласти асептичну пов’язку.
3. Госпіталізація в опіковий центр або хірургічний відділ лікарні.
Першочергові дії у разі виявлення ознак вибухового пристрою (вибухонебезпечного предмету)
У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, у першу чергу необхідно здійснити наступне:
точно вказати місце розташування підозрілого предмета;
дати вказівку нікому не наближатися, не торкати, не розкривати, не переміщати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і ґрунтом, не користуватися в тому місці радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями;
повідомити про подію МНС, правоохоронні органи (тел. 101, 102);
організувати евакуацію персоналу, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета;
обмежити доступ сторонніх осіб до місця розташування предмета;
опитуванням заявника й очевидців установити час виявлення предмета;
зафіксуйте установчі дані осіб, що знайшли предмет, і забезпечте їхню присутність до моменту прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів та спеціалістів-вибухотехніків;
у разі необхідності організуйте відключення побутових і виробничих комунікацій газу, води, електрики, тощо.
Характерними ознаками вибухового пристрою можуть бути:
- виявлення в громадських місцях, транспорті валіз, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;
- отримання адресатом поштового відправлення (посилки), вміст якого чи відправник йому невідомі;
- наявність у предмета характерного виду штатних бойових припасів, навчально-імітаційних, сигнальних, освітлювальних піротехнічних виробів чи їх елементів;
- наявність годинника, дротів, елементів живлення;
- наявність у предметі запаху бензина, гасу, розчинних паливно-мастильних матеріалів тощо;
- наявність диму, що виходить з предмету;
- наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;
- неприродно значна маса предмета (наприклад, коробки з під цукерок, банки з-під кави тощо).
СУВОРО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ у разі виявлення підозрілого предмета самостійно проводити з ним будь-які дії (торкатися, нахиляти, переміщувати тощо).Тонкий лід
Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Ці заходи дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.
Заходи безпеки на льоду
Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;
тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.
Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.
Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.
Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.
Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.
Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:
не пробивайте поруч багато лунок;
не збирайтеся великими групами на одному місці;
не пробивайте лунки на переправах;
не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;
завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.
Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!
